Лисак Олександр Олександрович народився 17 червня 1982 в місті Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Закінчив Сіверську загальноосвітню школу І-ІІІ  ступенів № 2, продовжив навчання у Сіверському ліцеї.

Працював на шахті «Артемсіль» в місті Соледар. Але у зв’язку із скороченням штату  перейшов працювати слюсарем до ПП «Сіверськжитлосервіс».

Олександр був гарним сім’янином - мав жінку, сина. З початком повномасштабного вторгнення Олександр вимушений був виїхати з сім’єю в м. Кам’янка Черкаської області. Але переїхавши згодом до міста Рівне був призваний на військову службу. Олександр знову опинився на рідній землі Бахмутчини вже в ролі захисника, щоб відстоювати кожний шматок рідної землі.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу 26.03.2023 року в населеному пункті Оріхово-Василівка  Олександр загинув. Похований Лисак Олександр в місті Кам’янка Черкаської області на  Алеї слави Загиблим воїнам.

Указом президента України від 28 вересня 2023 року Лисак Олександр Олександрович нагороджений орденом «За мужність» III степені ( посмертно).

Зі спогадів дружини брата, Олени: «Лисак Олександр – рідний брат мого чоловіка, Лисака Сергія. Тому, для нашої сім’ї ця біль втрати найдорожчої людини залишиться в наших серцях назавжди. В житті є такі справжні господарі, у яких, як кажуть у народі, будь – яка робота горить у руках. Так і у Сашка були дуже працьовиті руки, за що б не брався – все в нього  виходило до ладу, почате діло міг довести до кінця. Олександр був совісним та справедливим. Таким людям не все легко вдається в житті. Але з Божою допомоги він був для нас всіх людиною з великої літери. Неможливо згадувати без сліз  Олександра. Біль  скорботи глибоко сидить в наших серцях. Ми будемо пам’ятати тебе, рідний наш брате!  Вічна пам’ять тобі, герою!»

Фото без опису