Андрій Сергійович Скакун народився  01 червня 2003 року в селі Серебрянка, Артемівського району Донецької області. Коли йому виповнилось сім років, в 2010 році був зарахований до 1 класу Серебрянської ЗОШ . В школі Андрій був сором’язливим  хлопчиком, по дорослому  серйозним і по дитячому грайливим і щирим,  недарма він народився в День Захисту дітей. Андрій відрізнявся  від однокласників своєю працьовитістю і наполегливістю, з великим бажанням допомагав мамі та дідусеві по господарству.

Але найбільше його цікавила техніка, змалку освоїв мотоцикл, тракторець, який на той час був у них в господарстві, тому і в 2019 році, по закінченню дев’яти класів довго не вагався в виборі майбутньої професії, а відразу  здав документи  до Сіверського професійного ліцею за спеціальністю «Тракторист».                                                                                   

          З початком повномасштабного російського вторгнення, в січні 2023 року Андрій вступив до лав ЗСУ, щоб боронити її незалежність, боротися за вільне майбутнє Батьківщини. Служив Андрій у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила (ОМБр, в/ч А 0998,ппВ 4680)-військове з’єднання механізованих військ у складі Сухопутних військ ЗСУ м. Яворів на Львівщині. З січня Андрій брав участь у бойових діях, спрямованих на забезпечення заходів з оборони, відсічі й спрямування збройної агресії. Бувши вірним сином Батьківщини, Андрій до останнього подиху боронив майбутнє країни та волю народу. Був справжнім героєм, виконував разом з хлопцями важкі завдання в самому пеклі війни.

12 травня 2023 року, під час виконання бойового завдання, недалеко від рідного села - в місті Бахмут, отримав смертельне поранення, війна обірвала життя повного сил, дев’ятнадцятирічного, мужнього і відданого своїй державі громадянина, патріота Андрія Скакуна.

Похований Скакун Андрій в місті Дніпро.

          Пам’ять про героїв не вмирає, яку ми маємо плекати із вдячністю за можливість жити під мирним небом. Своїми грудьми вони закрили країну від ворожих «градів», від ворожих «куль», і наш обов’язок перед ними- зробити все, щоб ці тисячні жертви не були марними.

Слава Україні!

Фото без опису