Олександр народився у мальовничому місті Сіверську Донецької області, де минуло його дитинство та юність. Закінчив Сіверську гімназію №3, а потім продовжив навчання в місцевому професійному ліцеї №145. У шкільні роки майбутній захисник України, як і більшість його ровесників, жив звичайним життям.

Хоча  він ще не знав, яким шляхом піде, його вчинки вже свідчили, що в ньому є справжній лідер та патріот. Сашко був завжди готовий допомогти, підтримати товаришів, боровся за справедливість і прагнув захищати слабших. Можливо, вже тоді, у шкільному спортзалі чи на уроках, формувався той міцний дух, який у майбутньому зробив його справжнім захисником України. Як і багато людей, він мав мрії та прагнення, і, хоча не завжди все складалося ідеально, Олександр не здавався. У 2012 році він створив родину, у нього народилися двоє дітей, яким нині 9 та 11 років. Він працював охоронником на підприємстві, дбаючи про своїх близьких і працюючи задля їхнього добробуту.

Але все змінилося у 2022 році, коли на нашу землю прийшла війна. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації його родина була евакуйована до Чернігівської області, в місто Ніжин. Олександр же вирішив діяти – разом з побратимами він став на захист Батьківщини. Залишив своє звичне життя: родину, роботу, друзів, аби стати щитом для рідної країни. До останнього подиху  захищав територіальну цілісність та незалежність України як гранатометник у складі військової частини А4122. Він боровся за свободу, справедливість, право кожного на мирне життя без страху.

30 грудня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Олександр загинув під час ворожого мінометного обстрілу в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Це була важка втрата для всіх: рідних, друзів, побратимів і всієї України. Герої не вмирають, але їхні втрати ніколи не перестають боліти.

Пам'ять про Олександра житиме вічно. Він був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно, але найбільшим його спадком залишиться мир і свобода, за які він віддав життя. . Це наш обов'язок – пам'ятати таких людей, як Олександр, що стали на захист нашого майбутнього, щоб ми могли жити під мирним небом.

Фото без опису