Мошегов Андрій Анатолійович народився 20 серпня 1986 року. Навчався в школі, а потім в професійно-технічному училищі в Пермській області, отримавши спеціальність електрика. Після був призваний до строкової служби, яку проходив на кордоні з Афганістаном. До України переїхав у 1990 році, проживаючі у м. Бахмут, колишній Артемівськ, влаштувався на працю до вугільної шахти. У 2012 році переїхавши до міста Сіверська, родина Андрія придбала будинок на вулиці Центральній. Чоловік поступово налагоджував побут для сім’ї та був доброзичливим сусідом, який завжди був готовий прийти на допомогу.

Маючи досвід роботи, Андрій влаштувався працювати на станцю Сіль Бахмутського району Донецької області у вагонне депо вагонником. У своїй зміні був старшим. За відповідальне виконання своїх трудових обов’язків неодноразово нагороджувався подяками, отримав відзнаку «Почесний вагонник». Андрій Анатолійович виховав трьох чудових дітей: Михайла, Максима та Настю.

Їхнє мирне життя перервало повномасштабне вторгнення росії. У квітні 2022 року Андрій евакуював родину до міста Дніпра, а сам добровольцем пішов у штурмову роту. Мав позивний «Турбо». Брав участь в запеклих боях за Горлівку, Кліщіївку. Дружина згадує, що він не міг сидіти вдома, коли його країна та рідні в небезпеці.

30 жовтня 2022 року життя героя обірвалося поблизу Майорська, Бахмутського району, Донецької області. Поховали Захисника у місті Дніпро на Краснопільському військовому кладовищі.

Указом Президента України №46 від 26.01.2023 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно, цю нагороду отримала дружина загиблого воїна.

Фото без опису