село Різниківка
Історична довідка села Різниківка
Село Різниківка розташоване в північно-західній частині Бахмутського району , в 50 км від районного центру м.Бахмут та в 15 км від залізничної станції м.Сіверськ . Це мальовниче село простяглося вздовж невеликої річечки « Суха». (« Де річки Сухої знайоме тепло, там поряд лежить наше рідне село») . Впродовж берегів річки ростуть кремезні тополі, стоять гнучкі верби, простяглися запашні луки , які манять око своїм різнотрав’ям.
Село Різниківка засноване біглими кріпаками Воронежського ханства. Втікачі знаходили вільні землі де була вода і там заселялися. Розорювали пустелі, вирощували зерно, займалися тваринництвом та птахівництвом. Біглих кріпаків називали різниками, отож і назва села – Різниківка. Ці поселення неодноразово спустошували набіги кримських татар до 1769 року. Перемога Росії у війні з Турцією дала можливість розвиватись поселенням. Люди жили вільно, мали не менш 10 десятин орної землі де вирощували жито, пшеницю,ячмінь, просо, овочі, фрукти, займалися тваринництвом. В царський час Різниківка відносилась до Харківської губернії, Ізюмської волості, Закотянського уїзду. До Столипінської реформи в 1910 році на існуючій території була Різниківка – західна, Різниківка – східна, 12 хуторів, яка складалася вже з 220 дворів. Були школа, магазини, млини, цегляний завод, ремонтні майстерні, кузні. Населення по перепису в 1911 році складає 1728 чоловік. В 1910 році з хутора Ново-Олександрівка виростає село Ново-Олександрівка, в звязку з переселенням людей із с.Закітне, Ямпіль, Хайловки та виділення їм наділів землі. Жителі сіл Різниківка та Ново-Олександрівка брали участь у Першій Світовій війні, багато жителів цих сіл загинуло. Був учасником цієї війни і Різник Костянтин Іванович,Після революції, в 1920-х роках, в селах Різниківка та Ново-Олександрівка організовуються сільські ради. В 1929 році в селах Різниківка та Ново-Олександрівка засновуються чотири колгоспи: ім.Молотова, ім.Сталіна, «Ленінський шлях», «Червоне», які існували і працювали до 1950 року. В 1950 році ці колгоспи були з’єднані в один колгосп «Ленінський шлях, Ямського району. Головою колгоспу обрали Бут Кирила Петровича. В 1954 році головою колгоспу обрано Шпортько Івана Андрійовича, який головою колгоспу був до 1971 року,
- 1971-1982 – Лопатін Валентин Григорович;
- 1982-1992 – Васільєв Костянтин Костянтинович;
- 1992- 2000 – Шпортько Євген Іванович.
З’єднавши колгоспи, з’єдналися і села Різниківка та Ново-Олександрівка. Сільські ради також були в 1951 році об’єднані в одну Різниківську. В 1965 році територія Різниківської сільської ради ввійшла в склад Артемівського району і колгосп «Ленінський шлях» був переіменований в колгосп «Прав-
да». Господарство займалося вирощуванням озимої пшениці, ячменю, про-
са, кукурудзи, було добре розвинуто овочівництво та садівництво. Дуже доб-
ре було розвинуто тваринництво, вирощування поголів’я гусей. Неодноразово це господарство займало призові місця по надою молока, високих приростів худоби.
За високі врожаї зернових та овочевих культур, високі надої молока та високі прирости худоби більш як 30 жителів села нагороджено державними нагоро-
дами в 1967 році із них:
Орденом «Трудового Червоного Прапора» -
- Водяницький Степан Олександрович – комбайнер
- Різников Григорій Михайлович – тракторист
- Різников Сергій Михайлович – бригадир тваринницької бригади
- Макаренко Іван Григорович – бригадир тракторної бригади
Орденом «Знак Пошани» -
- Макаренко Антон Микитович – тракторист
- Різник Костянтин Іванович – робочий польової бригади
- Водяницький Степан Олександрович – комбайнер
- Шпортько Іван Андрійович – голова колгоспу
Орденом «За трудову доблесть»
- Резніков Володимир Сергійович – водій
В Великій Вітчизняній війні взяли участь більше 500 чоловік жителів с.Різниківка та Ново-Олександрівка. На всіх фронтах боролися з коричневою чумою наші односельці. Більше як в 30 містах і селах Європи поховали 312 наших воїнів. Більш як 285 нагороджені орденами та медалями. Повернулися після Перемоги 152 жителя і почалась напружена
робота по відбудові зруйнованого колгоспного господарства, житла, так, як в роки війни села Різниківка та Ново-Олександрівка неодноразово пере-
ходили із рук в руки.
Йшли роки. Села Різниківка та Ново-Олександрівка розквітали. Завдяки
працьовитості людей збудували нові ферми в 1965 році, дитячий садок в 1971 році, клуб в 1967 році, господарський двір для тракторів та машин в
1970 та 1987 роках, 50 будинків для колгоспників, елекрифікували села в 1956 році та провели газ в кожну оселю починаючи з 1984 року по 1990 рік. В 1995 році відбулося роздержавлення та приватизація земель колективного сільськогосподарського підприємства « Правда». В зв’язку з цим утворилося два господарства СФГ « Обрій» та ПАФ « Колос», які господарюють і на сьогоднішній день.