село Дронівка
В кінці XVII століття Московська держава почала заселяти південні кордони, щоб створити охоронну смугу від набігів татар.
Місцевість Дронівки відома в історії царської Росії, тут Московський уряд створив загін стрільців, які пильнували за переходами татар. Цей загін стояв над гирлом річки Чорного Жеребця, пильнував направо вгору по Дінцю.
На лівому березі Сіверського Дінця вже вирувало життя в Ямполі, Рай городку, Сухоревім. Лише на правому березі Дінця був дикий безлюдний Бахмутський степ, де господарювали звірі та птахи, зрідка проїздила татарська кіннота, до самої фортеці Бахмут не було жодного пункту.
В 1670 році козаки Степана Разіна повстали проти полкових військ в Маяках. Разін потерпів поразку і йому довелось прориватися на Дон, загони бунтарів пливли на човнах по Дінцю, на їх шляху були збудовані укріплення і вони були знищенні.
В 1740 році для пошуку скарбів залізних, мідних і срібних руд в дикий степ приїздила експедиція білгородських купців Морозова та Феорелова, яка дослідила район Сухарева, Ямполя, берег Сіверського Дінця. Пошуками руд в Бахмутській провінції зацікавились в Петербурзі. Сюди в 1744 р. був направлений вчений, що навчався в Німеччині з Ломоносовим - Рустав Райзер. Він прибув сюди, на Дінець, проводив дослідження і наніс на карту річки Дінець і Бахмут в провінції Бахмутській.
На початку XIX століття на живописних берегах Дінця і притоки Бахмутки з`явилися перші хати для поселенців: Світайло, Дроботенко, Прусаченко, Чередниченко, Коваленко. Цей хутір назвали Дранівка, за усним переказом сторожилів, ця назва виникла на честь булавинського отамана Семена Драного, який на чолі повстанців в 1708 році в урочищі Крива Лука вів бій з царськими військами, в одному з боїв отаман загинув, козаки вивезли його з поля бою і поховали на правому березі Дінця.
Назва Дранівка писалась на військових картах громадянської війни і в архівах, як село при Сіверському Дінці.
Пізніше у 20 роки XX –го століття село перейменували в селі Дронівка.
В 1864 році в списках населених місць Харківської губернії в Дранівці було 18 дворів, 112 чоловік, земля належала поміщикам Шахову і Ягоренку. Селяни мали по 2-і десятини землі, деякі зовсім її не мали.
В 1917 році в селі проживало 70 сімей, вони сіяли хліб, держали худобу, птицю. Школи у селі не було.
Після розподілу землі, частина селян займалася одноосібним господарством, інші працювали на доломітних кар’єрах, та на проведенні залізниці.
1930 рік – в селі організувався колгосп, в нього об’єдналося більше 100 сімей, в колгоспі було 800 га землі, трактор «Фордзон», 80 коней, плуги, борони.
В 1941 році мирну творчу працю Дронівців перервала почата німцями війна, на війну пішло 105 односельчан.
В жовтні 1941 році село було окуповано німцями.
У вересні 1943 року територія була звільнена від німецьких окупантів. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 89 мешканців села. Багато нагороджено орденами і медалями, такі як: пілоти Коваленко Єгор Кузьмич (підполковник), підполковник Прусаченко Михайло Гаврилович та інші.
В 1959 році місцевий колгосп був приєднаний до радгоспу «Ямський».
В 1964 році в Дронівці було 380 дворів і населення 1000 чоловік, у восьмирічній школі навчалося 206 учнів, працював сільський клуб, бібліотека, медичний пункт, відділення зв’язку і магазини, сотні хат - мазанок було замінено цегляними будинками, вкритими шифером або черепицею.
На всю Артемівську округу добре пам’ятають чуйну, добру династію лікарів вихідців з нашого села – Тополенко Івана Івановича, його сина Володимира Івановича і онука Олександра Володимировича.
У селі Дронівка 24 жовтня 1909 року народився Герой Радянського Союзу – Яковенко Леонтій Ігнатович, звання Героя Радянського Союзу йому було присвоєно 07 квітня 1940 року, за повітряні бої під час фінської війни Яковенко Л. І.воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, з 1967 року генерал-майор авіації Яковенко в запасі.
Нагороджений двома орденами Леніна, трьома Орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, багатьма медалями.
Помер 01.04.1991 року.
Державними нагородами нагороджені бурильник Носов Григорій Федорович, вибійник Осадчий Олександр, слюсар Ткаченко Павло Іванович, бурильник Чередниченко Віктор Іванович, майстрами високих врожаїв по праву можно назвати бригадира Бабенка Григорія Михайловича, робітницю Білянську Ганну Петрівну.
Не раз радували жителів села експонати на виставках народної творчості, майстрині, нашої землячки - Знаменської Ганни Іванівни.
Майже два десятиліття в Дронівку приїздили археологи і краєзнавці на чолі з Сергієм Івановичем Татариновим.
Завдяки археологічним дослідженням є свідчення, що населення на берегах Дінця відноситься до сивої давнини.
Село Дронівка є територіальним центром Дронівської сільської ради до складу якої входять два населених пункти – село Дронівка і Платонівка.
Земельні частки (паї) мешканців сільської ради орендує селянсько – фермерське господарство «Рій», директор Соколенко Василь Іванович.
Чисельність населення станом на 01.01.2010 року становить 490 осіб (порівняно з 1992 роком чисельність скоротилась на 240 осіб)
Працюють початкова школа, відділення зв`язку, сільський будинок культури, бібліотека, фельдшерський пункт, приватні підприємці, що займаються роздрібною торгівлею.
На території села Дронівка розташовані: учбово – оздоровча база «Сокіл» Донецького національного університету, база відпочинку «Бджілка» ВАТ Артемівський машинобудівельний завод «Победа труда» , база відпочинку «Донець» Артемівського учбового об`єднання «Зоря» УТОС.
Дронівка є популярним місцем для відпочинку, не залежно від пори року до села приїздить велика кількість туристів, рибалок, грибників.
(Джерела та література: поточний архів сільської ради,
особовий архів Осадчого Миколи Петровича)
(Автор – Осадчій Микола Петрович, мешканець села Дронівка, краєзнавець)