Проблема енергозбереження на межі тисячоліть перетворилась в одну з найважливіших загальнолюдських проблем. Раціональне та економне використання природних ресурсів,скорочення шкідливих викидів в атмосферу та ефективне використання електричної та теплової енергії набувають виключно важливого значення у сучасному суспільстві.

         Україна задовольняє свої потреби в природних енергоресурсах за рахунок власного їх видобутку приблизно на 45%. У більшості країн світу рівень енергетичної самозабезпеченості такий самий або нижчий.

       Проблема полягає в іншому – неприпустимо низькій ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів. Енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП) в Україні в 3-5 разів вища, ніж в економічно-розвинених державах. Цей показник в нашій державі становить 0,93 кг у.п./дол. США, для порівняння – у Австрії дорівнює 0,21 кг у.п./дол., середній показник у світі – 0,39 кг у.п./дол. США. Така ситуація є слідством деформованої структури виробництва та енергоспоживання,використання застарілих виробничих енергетичних фондів, повільного впровадження енергозберігаючих заходів та технологій, а також ряду інших причин. Крім того, слід зазначити неякісність нормативно-правової бази у цій сфері.

         Необхідність підвищення рівня енергетичної безпеки є одним з головних завдань нашої держави на сучасному етапі її соціально-економічного розвитку.

         В умовах значної залежності економіки України від імпорту енергоносіїв цей напрям державної економічної політики є не менш важливим, ніж збільшення обсягів власного видобутку (виробництва) енергетичних ресурсів. Енергозбереження є не тільки вирішальним, але й найдешевшим джерелом задоволення потреб господарського комплексу в енергоносіях, адже питомі капітальні витрати в енергозбереження значно нижчі від витрат у збільшення видобутку та виробництва енергоносіїв.

         Енергозбереження – заходи, спрямовані на заощадження теплової та електричної енергії, а також використання альтернативних джерел енергії. Використовуючи різні джерела енергії та технології, можна по-різному досягати корисного ефекту(зменшення втрат енергії при її перетворенні та зниження негативного впливу споживання енергії на довкілля).

 

         Основні напрямки енергозбереження

         Головним пріоритетом реалізації політики енергозбереження є досягнення максимальної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів при існуючій структурі промислового виробництва, а також зменшення шкідливого впливу на довкілля.

         Основні напрямки енергозбереження:

- зменшення споживання імпортованих енергоносіїв;

- впровадженняновітніхенергозберігаючих,екологічночистихтехнологій,

- більш ефективного обладнання і приладів та удосконалення існуючих;

- реконструкція зовнішнього освітлення з використанням енергозберігаючих – освітлювальних приладів та автоматизованих систем управління;

- модернізація систем теплопостачання;

- впровадження енергозберігаючих освітлювальних приладів у бюджетній сфері з метою скорочення споживання електричної енергії;

- використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії;

- впровадження технологій електроопалення;

- популяризація енергозбереження.

         Енергозбереження – це безліч різних заходів, в сукупності які повинні привести до загального зменшення споживання енергії від зовнішніх джерел, що важливо не тільки в економічному плані, але і в екологічному, оскільки зменшиться кількість шкідливих викидів і відходів. Найбільш ефективне рішення проблеми досягається шляхом поєднання різних чинників – людського, технічного, організаційного.

         Кожній людині слід знати, що він здатний зробити внесок у процес енергозбереження хоча б у тому, що вимкне непотрібний на даний момент електричний прилад або змінить його на менш потужний. Заходи з енергозбереження в домашніх умовах, природно, не носять глобального характеру, кожен домовласник сам регулює споживання енергії в своєму приміщенні, проте в сукупності це мільйони домогосподарств, які споживають чималу кількість енергії. У продажу вже давно з’явилися енергозберігаючі лампи, які стоять хоч і дорожче звичайних, але служать у рази довше і споживають енергії на 80% менше. Тут питання, скоріше, у свідомості громадян. Більшість людей вживає заходів, щоб заощадити на оплаті комунальних послуг, і мало хто замислюється про проблему в цілому.

         На відміну від ситуації в домоволодіннях, заходи з енергозбереження на підприємстві носять централізований і організаційний характер. Тут є можливість контролю над витратою енергії, а також впровадження новітніх енергозберігаючих технологій. Багато організацій попередньо проводять аудит енерговитрат з метою виявити всі можливі шляхи зниження витрати енергії. Самий радикальний метод – зміна всього обладнання на більш енергозберігаюче, але це занадто довгий процес, а головне, дорогий, який досить довго окупається. Отже, до зниження витрат енергії (а отже, загальних витрат підприємства, що є основною причиною прийняття даних заходів) здатні навести такі організаційні заходи з енергозбереження:

-  розумна й ефективна експлуатація енергетичних потужностей;

-  неухильне дотримання трудової дисципліни на робочому місці;

-  безперервне і злагоджена взаємодія підрозділів на підприємстві.

         По завершенні певного часового проміжку слід провести повторний аудит, щоб оцінити, наскільки прийняті заходи виявилися дієвими, відзначити слабкі місця, внести необхідні корективи в існуючу програму.

         Заходи з енергозбереження – питання державного масштабу, в рішення якого кожен здатний внести свій посильний вклад. Майбутнє всього людства визначається діями окремо взятого жителя планети Земля.

 

Відділ ЖКГ, благоустрою

та розвитку інфраструктури виконкому

Сіверської міської ради