Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади

У рамках інформаційної кампанії щодо забезпечення фізичної безбар’єрності та інтеграції принципів доступності до місцевих програмних і стратегічних документів пропонуємо ознайомитися з рекомендаціями щодо стратегічного планування безбар’єрності в громаді.

Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Відповідні цілі та завдання важливо включати до Стратегії розвитку громади, враховуючи шість напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та реальні потреби мешканців.

Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді

Почати варто з питання: що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади?

Для цього необхідно аналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, а також звернення жителів.

Важливо враховувати думку самих людей — громадських організацій, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які стикаються з бар’єрами.

Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу, збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.

Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності

Зібрана інформація допомагає громаді визначити, що потрібно змінити насамперед.

Місцева рада безбар’єрності є майданчиком для спільного визначення основних викликів та пріоритетів за участю представників місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін.

Такий підхід дає змогу врахувати реальні потреби людей ще до ухвалення відповідних рішень.

Крок 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади

Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:

  • фізична безбар’єрність;
  • інформаційна безбар’єрність;
  • цифрова безбар’єрність;
  • суспільно-громадянська безбар’єрність;
  • освітня безбар’єрність;
  • економічна безбар’єрність.

Водночас кожна громада самостійно визначає пріоритети залежно від своїх потреб та особливостей.

Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти

Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії: що саме необхідно зробити, коли, хто відповідатиме, як вимірюватиметься результат та з яких джерел здійснюватиметься фінансування.

Важливо забезпечити взаємозв’язок між Стратегією розвитку громади, планом заходів, місцевими програмами та бюджетом. Це дає змогу перетворювати задекларовані цілі з безбар’єрності на конкретні зміни.

Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.

Також практичну підтримку можна отримати в Центрі експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів». Центр допомагає на всіх етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів.

Подати запит до Центру експертизи можна за електронною адресою: barrierfreeroots@gmail.com.

Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення

Важливо не лише підраховувати кількість виконаних заходів, а й оцінювати, чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади.

До оцінки результатів доцільно залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та жителів громади.

Якщо моніторинг показує нові виклики або свідчить про недостатню ефективність певного рішення, громада може оновлювати свої пріоритети та заходи.

Фото без опису