Сіверська міська громада
Бахмутський район, Донецька область

26-та річниця Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності України

 


1 грудня 2017 року виповнилося 26 років з дня проведення Всеукраїнського референдуму, на якому український народ переконливою більшістю голосів підтримав Акт проголошення незалежності України і, по суті, легітимізував утвердження України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Першим кроком до фактичного і юридичного утвердження незалежності України стало прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. Цей документ визначив державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, а також незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. В Декларації було виражено прагнення народу до створення демократичного суспільства, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, необхідності побудови правової держави та повноцінного політичного, економічного, соціального і духовного розвитку українського народу.

Події 19-21 серпня 1991 р., пов’язані зі спробою Державного комітету з надзвичайного стану здійснити військовий переворот і узурпувати владу в Москві, спричинили до фактичного розпаду колишнього СРСР і зростання національної самосвідомості союзних і автономних республік, утвердження в них політичних еліт, які не ставили своє майбутнє в залежність від майбутньої долі радянської федерації та єдиної правлячої в ній комуністичної партії.

Верховна Рада України, незважаючи на неоднозначність внутрішньої та зовнішньополітичної ситуації, й надалі була послідовною у своїй державотворчій діяльності. 24 серпня 1991 року український уряд прийняв історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України, в якому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України». За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати.

24 серпня 1991 року наша держава офіційно отримала назву – Україна, що відповідає історичній традиції. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 року над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор.

Однак, прийнятий Акт не був наділений відповідною юридичною силою, й Україна впродовж більш ніж трьох місяців залишалася невизнаною державою світу. Ситуацію потрібно було змінювати у такий юридичний спосіб, який би не викликав жодних сумнівів у світової спільноти щодо легітимізації проголошення незалежності України та сприяв визнанню міжнародної правосуб’єктності нашої держави.

З метою підтвердження Акта проголошення незалежності України на 1 грудня того ж року було заплановано проведення всеукраїнського референдуму та вибори президента. Варто відзначити, що діяльність державних інституцій та громадських організацій, народних депутатів, кандидатів у президенти України і їхніх команд була спрямована на досягнення єдиної мети – забезпечення позитивного голосування на підтримку Акта проголошення незалежності.

Взагалі, в Україні було створено належні умови для вільного волевиявлення громадян і реалізації ними свободи вибору відповідно до засад демократії. Референдум відбувся в атмосфері пробудження політичної свідомості громадян, піднесення політичної активності суспільства та його включення в політичний процес, пов’язаний із боротьбою за українську національну державність. Усе це зумовило високий рівень участі громадян у голосуванні та позитивний результат референдуму.

Підсумки референдуму виявилися більш ніж переконливими – понад 90 відсотків громадян Української РСР підтвердили чинність Акта проголошення незалежності України. Так перестала існувати УРСР. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава – Україна.

Результат референдуму мав величезне значення. Адже це дозволило Україні затвердитися на міжнародній арені як незалежній державі. До 1 грудня 1991 р. формально незалежну Україну не визнала жодна держава, а вже 2 грудня 1991 р. незалежність України була визнана Польщею та Канадою, а пізніше всією світовою спільнотою. Так, за свідченням українських правознавців, лише у період з 1 грудня 1991 р. до 31 січня 1992 р. Україну як суверенну незалежну державу визнали понад 100 країн світу.

Зазначені події однозначно утвердили Україну як незалежну та суверенну, демократичну, правову, соціальну державу, повноцінного суб’єкта міжнародних правовідносин. Україна стала будувати відносини з іншими державами на основі взаємної поваги суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, невтручання в їхні внутрішні справи, розвитку всебічних політичних, економічних і культурних зв’язків.

Дата 1 грудня 1991 р. назавжди залишиться в історії не лише як подія, що ознаменувала легітимізацію незалежності України, а й як символ остаточного краху комунізму, вирішальний фактор розпаду радянської тоталітарної імперії, відправний момент геополітичних змін, які суттєвим чином вплинули на подальший розвиток подій у Європі та cвіті. Так, на основі результатів всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р., Україна першою з колишніх радянських республік заявила, що вважає стосовно себе Договір про утворення СРСР 1922 р. недійсним і недіючим. А вже 8 грудня 1991 р. Біловезька угода юридично припинила існування колишнього СРСР.

День 1 грудня 1991 року назавжди залишиться важливою датою в історії українського народу, бо саме тоді вільним волевиявленням громадян було підтверджено Акт проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою. Наш народ використав свій історичний шанс мирним демократичним шляхом реалізувати ідею відродження перерваної національної державності. Як наслідок українського референдуму, у наступні роки становлення суверенної України було продовжено. 28 січня 1992 року національний синьо-жовтий прапор отримав статус державного. 15 січня 1992 року державним гімном України стала музика композитора М.Вербицького на слова П.Чубинського «Ще не вмерла Україна...». 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну. У 1996 році було ухвалено Конституцію України.

Для українського народу референдум став не лише випробуванням на політичну зрілість, а й школою народовладдя, адже вперше в історії України її майбутнє залежало насамперед від громадян. Референдум довів реальну спроможність українського народу самостійно вирішувати найважливіші питання суспільного та державного життя. Це волевиявлення народу ознаменувало шлях до створення Суверенної Соборної Української Держави, розбудови демократичного суспільства.

26 років – шлях, який додав досвіду молодій державі. Ми можемо сміливо констатувати – наша країна пройшла всі випробовування незалежністю, починаючи від руху за створення незалежної України, Акту проголошення незалежності, референдуму, перших виборів президента та ухвалення Конституції. Нині Українська держава посідає гідне місце у світі, розбудовуються та зміцнюються відносини з іншими країнами за принципами взаємоповаги, всебічного розвитку політичних, економічних та культурних зв’язків.

Два десятиліття тому ми консолідувалися навколо ідеї української державності. Виступили як згуртований народ, що прагне творити власну долю у власному домі. І сьогодні, у часи докорінної модернізації держави, ми повинні бути єдині в наших прагненнях та діях, адже перед нами стоїть завдання побудувати демократичну, стабільну, сильну державу.



« повернутися до списку оголошень